«Область разом із Одещиною та Миколаївщиною увійшла до трійки лідерів України за обсягами зібраного зерна. Однак реалізувати його за адекватною ціною практично неможливо», — коментує Микола Лукашук.
Головна причина — поновлення блокади Чорного моря. Після російських ударів по цивільних торговельних суднах заходи до глибоководних портів стрімко скоротилися, а частина зернових терміналів тимчасово призупинила закупівлі. Оскільки 90% всієї агропродукції та продукції ГМК експортується саме морем, ситуація стала критичною та нагадує літо 2023 року.
Розрив між цінами в Україні та Європі став колосальним і вже не пояснюється лише витратами на логістику:
Ціни в Україні (на прикладі Петропавлівки):
- Пшениця за безготівковим розрахунком — близько 5 000 грн/т
- Пшениця за готівку — 4 000–4 500 грн/т (близько $100)
- Ячмінь за готівку — 2 800 грн/т (близько $62).
Ціни в Європі (порт Констанца, Румунія):
- Українська пшениця коштує $220–260/т залежно від класу, і ця ціна продовжує зростати.
«Це ринок, у якому фермер не має жодної переговорної позиції. Простіше кажучи — це викручування рук людям, які виростили хліб під обстрілами», — наголошують у регіоні.
Поради приберегти зерно до підвищення цін на практиці виявляються нереалістичними для більшості господарств з кількох причин:
- Дороге пальне та хімія: Ціни на дизпаливо у постачальників сягають 88–89 грн/л, а на АЗС — майже 91 грн/л із ризиком зростання до 100 грн/л. До того ж спостерігається дефіцит солярки.
- Переповнені склади: Власних потужностей для тривалого зберігання в багатьох немає.
- Загроза знищення: Елеватори та склади залишаються постійними цілями для російських «шахедів» і ракет, тому зберігання зерна супроводжується величезним ризиком його повної втрати.
За таких умов фермери несуть від $450 до $500 збитків з кожного гектара. Покупці користуються безвихідним становищем аграріїв, яким терміново потрібні обігові кошти, та штучно збивають ціни.