Чому аграрій недоотримує прибуток з гектара
Олександр Каменєв, провідний менеджер із маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine.
«Основна мета даної платформи – це продемонструвати клієнтам і розібратися з ними разом, в чому виникає питання резистентності, коли воно виникає, як запобігти цій резистентності», – пояснив Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine.
Платформа демонструє реальні втрати врожайності, з якими стикається українське аграрне господарство. Посилаючись на дані ФАО, експерт зазначив, що середні втрати від забур’янення в Україні сягають близько 33%, тоді як втрати від шкідників становлять приблизно 18%, а від хвороб 16%.
Ділянка польових дослідів перебуває безпосередньо на локації з наявними стійкими видами бур’янів, але треба враховувати, що жоден продукт не здатен вирішити проблему на 100%. Важливий комплексний підхід.
П’ять видів бур’янів уже мають резистентність в Україні
Олександр Каменєв, провідний менеджер із маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, представив глобальну карту резистентності бур’янів до гербіцидів, на якій найбільша кількість зафіксованих випадків припадає на США, Канаду, Аргентину, Бразилію, Китай та Австралію. За його словами, показники в Африці виглядають відносно благополучними не тому, що проблеми там немає, а через відсутність масштабних досліджень.
В Україні, за даними компанії, наразі зафіксовано п’ять видів бур’янів із резистентністю до певних механізмів дії гербіцидів: плоскуха звичайна (посіви рису), стійкість до інгібіторів АЛС, щириця звичайна, лобода біла, амброзія полинолиста, мишій сизий.
Окрему увагу варто звертати на амброзію, яка демонструє перехресну резистентність та стійкість одразу до двох механізмів дії (АЛС-інгібіторів та групи 14). За оцінкою експертів компанії, реальний ареал поширення проблеми, ймовірно, значно ширший і почався раніше. Bayer зараз активно розширює власну дослідницьку базу для виявлення таких випадків.
Фіксація резистентності прив’язана до конкретного зразка, відібраного на певному полі з певною культурою, а не до господарства в цілому чи регіону. Дані про глобальну резистентність компанія бере з офіційної міжнародної бази.
Обмежена кількість інструментів захисту
За інформацією Bayer, із близько 4200 зареєстрованих в Україні пестицидних продуктів 1650 припадає на гербіциди. При цьому 70% з них сульфонілсечовини, ще 20% імідазоліноновий клас (обидва відносяться до інгібіторів АЛС), і лише 10% препаратів мають інші механізми дії.
«У нас обмежений перелік інструментів для того, щоб протидіяти цьому. Тому ставити ставку виключно на пестициди ми не можемо», – зазначив Олександр Каменєв.
Саме тому в основі платформи IWM лежить принцип різноманітності. Тут чергують культури у сівозміні, використовують різні способи обробітку ґрунту, роблять ротацію гербіцидів з різними механізмами дії та фітосанітарні заходи (очищення техніки, якісне насіння, точність висіву).
Компанія вже реалізує подібні проєкти у Франції, Німеччині, Польщі та Сербії.
Як Bayer досліджує резистентність в Україні
Про історію власних досліджень компанії розповів Володимир Железков. Перше звернення від агровиробника з підозрою на резистентність надійшло у 2020 році з Кіровоградської області. На той момент зразки насіння доводилося відправляти на аналіз до Франції, а очікування результатів займало рік, що було непрактично для фермерів, яким рішення потрібні були оперативно.
З 2021 року компанія почала тестувати зразки безпосередньо в Україні, придбавши обладнання та переймаючи досвід у європейських колег. Методика включає пророщування насіння бур’янів (частину зразків потрібно обробляти гарячою водою, проморожувати чи скарифікувати), вирощування до оптимальної фази та обробку різними гербіцидами у спеціальному боксі для оцінки виживання.
Експерти зазначають, що не кожен відібраний зразок виявляється резистентним. На результат можуть впливати погодні умови, зокрема товщина воскового нальоту чи фаза анабіозу рослини, які знижують здатність гербіциду проникати в бур’ян.
На Агроарені Центр, де розміщена IWM-платформа, в обробітку перебуває понад 50 га землі, поділених на три блоки: демонстраційні досліди для клієнтів і партнерів, дрібноділянкові досліди для внутрішнього тестування нових продуктів і гібридів компанії (бренди DeKalb) та безпосередньо платформа ІКБ.
Ключова їх відмінність полягає у доступності для клієнтів, кожен охочий може відвідувати поле не лише під час днів поля, а спостерігати за розвитком культур і систем захисту протягом усього сезону.
Як влаштована демонстраційна ділянка
Безпосередньо на полі платформи представлено два паралельні блоки, кожен із чотирма культурами в сівозміні: блок проблеми – пшениця, соняшник, соя, кукурудза; блок рішення – соняшник, кукурудза, пшениця, цукровий буряк.
Наа ділянках зафіксовано резистентність до інгібіторів АЛС у двох видів бур’янів: амброзії полинолистої та щириці звичайної. У блоці проблеми відвідувачам показують, як різні варіанти обробітку ґрунту та застосування виключно АЛС-інгібіторів впливають на поширення резистентних бур’янів. У блоці рішення демонструється ефективність диверсифікованого підходу, тобто чергування механізмів дії гербіцидів у поєднанні зі зміною культур.
Конкурентна здатність культур із бур’янами суттєво відрізняється. Наприклад, цукровий буряк практично не витримує конкуренції з бур’янами без гербіцидного захисту, тоді як пшениця здатна дати врожай навіть за часткового забур’янення, хоча і з меншим потенціалом.
Компанія планує щороку розширювати платформу та додавати культури й нові демонстраційні елементи, щоб продемонструвати аграріям необхідність переходу на інтегрований підхід до контролю бур’янів.